| угодува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | угодува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угоду́ймо | |
| 2 особа | угоду́й | угоду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угоду́ю | угоду́ємо, угоду́єм |
| 2 особа | угоду́єш | угоду́єте |
| 3 особа | угоду́є | угоду́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угодува́в | угодува́ли |
| жін.р. | угодува́ла | |
| сер.р. | угодува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| угодо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| угодо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| угодува́вши | ||