| угороди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | угороди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | угороді́мо, угороді́м | |
| 2 особа | угороди́ | угороді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | угороджу́ | угоро́димо, угоро́дим |
| 2 особа | угоро́диш | угоро́дите |
| 3 особа | угоро́дить | угоро́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | угороди́в | угороди́ли |
| жін.р. | угороди́ла | |
| сер.р. | угороди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| угороди́вши | ||