| | |
| удиви́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удиви́тися, удиви́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удиві́мося, удиві́мось, удиві́мся |
| 2 особа | удиви́ся, удиви́сь | удиві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удивлю́ся, удивлю́сь | уди́вимося, уди́вимось, уди́вимся |
| 2 особа | уди́вишся | уди́витеся, уди́витесь |
| 3 особа | уди́виться | уди́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | удиви́вся, удиви́всь | удиви́лися, удиви́лись |
| жін.р. | удиви́лася, удиви́лась |
| сер.р. | удиви́лося, удиви́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удиви́вшись |
