| | |
| удо́вбуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удо́вбуватися, удо́вбуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удо́вбуймося, удо́вбуймось |
| 2 особа | удо́вбуйся, удо́вбуйсь | удо́вбуйтеся, удо́вбуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́вбуватимуся, удо́вбуватимусь | удо́вбуватимемося, удо́вбуватимемось, удо́вбуватимемся |
| 2 особа | удо́вбуватимешся | удо́вбуватиметеся, удо́вбуватиметесь |
| 3 особа | удо́вбуватиметься | удо́вбуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удо́вбуюся, удо́вбуюсь | удо́вбуємося, удо́вбуємось, удо́вбуємся |
| 2 особа | удо́вбуєшся | удо́вбуєтеся, удо́вбуєтесь |
| 3 особа | удо́вбується | удо́вбуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удо́вбуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удо́вбувався, удо́вбувавсь | удо́вбувалися, удо́вбувались |
| жін. р. | удо́вбувалася, удо́вбувалась |
| сер. р. | удо́вбувалося, удо́вбувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удо́вбувавшись |
