| | |
| удосто́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удосто́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удосто́юймо |
| 2 особа | удосто́юй | удосто́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удосто́юватиму | удосто́юватимемо, удосто́юватимем |
| 2 особа | удосто́юватимеш | удосто́юватимете |
| 3 особа | удосто́юватиме | удосто́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удосто́юю | удосто́юємо, удосто́юєм |
| 2 особа | удосто́юєш | удосто́юєте |
| 3 особа | удосто́ює | удосто́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удосто́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удосто́ював | удосто́ювали |
| жін. р. | удосто́ювала |
| сер. р. | удосто́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| удосто́юваний |
| Безособова форма |
| удосто́ювано |
| Дієприслівник |
| удосто́ювавши |
