| | |
| удруко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | удруко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удруко́вуймо |
| 2 особа | удруко́вуй | удруко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удруко́вуватиму | удруко́вуватимемо, удруко́вуватимем |
| 2 особа | удруко́вуватимеш | удруко́вуватимете |
| 3 особа | удруко́вуватиме | удруко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удруко́вую | удруко́вуємо, удруко́вуєм |
| 2 особа | удруко́вуєш | удруко́вуєте |
| 3 особа | удруко́вує | удруко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| удруко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | удруко́вував | удруко́вували |
| жін. р. | удруко́вувала |
| сер. р. | удруко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| удруко́вувавши |