| удуши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | удуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | удуші́мо, удуші́м | |
| 2 особа | удуши́ | удуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | удушу́ | уду́шимо, уду́шим |
| 2 особа | уду́шиш | уду́шите |
| 3 особа | уду́шить | уду́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | удуши́в | удуши́ли |
| жін.р. | удуши́ла | |
| сер.р. | удуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уду́шений | ||
| Безособова форма | ||
| уду́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| удуши́вши | ||