| | |
| ужаха́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ужаха́тися, ужаха́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ужаха́ймося, ужаха́ймось |
| 2 особа | ужаха́йся, ужаха́йсь | ужаха́йтеся, ужаха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ужаха́тимуся, ужаха́тимусь | ужаха́тимемося, ужаха́тимемось, ужаха́тимемся |
| 2 особа | ужаха́тимешся | ужаха́тиметеся, ужаха́тиметесь |
| 3 особа | ужаха́тиметься | ужаха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ужаха́юся, ужаха́юсь | ужаха́ємося, ужаха́ємось, ужаха́ємся |
| 2 особа | ужаха́єшся | ужаха́єтеся, ужаха́єтесь |
| 3 особа | ужаха́ється | ужаха́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ужаха́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ужаха́вся, ужаха́всь | ужаха́лися, ужаха́лись |
| жін. р. | ужаха́лася, ужаха́лась |
| сер. р. | ужаха́лося, ужаха́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ужаха́вшись |
