| узвича́єний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | узвича́єний | узвича́єна | узвича́єне | узвича́єні |
| родовий | узвича́єного | узвича́єної | узвича́єного | узвича́єних |
| давальний | узвича́єному | узвича́єній | узвича́єному | узвича́єним |
| знахідний | узвича́єний | узвича́єну | узвича́єне | узвича́єні |
| орудний | узвича́єним | узвича́єною | узвича́єним | узвича́єними |
| місцевий | на/в узвича́єному, узвича́єнім | на/в узвича́єній | на/в узвича́єному, узвича́єнім | на/в узвича́єних |