| | |
| узго́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | узго́дитися, узго́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | узго́дьмося, узго́дьмось |
| 2 особа | узго́дься | узго́дьтеся, узго́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | узго́джуся, узго́джусь | узго́димося, узго́димось, узго́димся |
| 2 особа | узго́дишся | узго́дитеся, узго́дитесь |
| 3 особа | узго́диться | узго́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | узго́дився, узго́дивсь | узго́дилися, узго́дились |
| жін.р. | узго́дилася, узго́дилась |
| сер.р. | узго́дилося, узго́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| узго́дившись |
