| | |
| уздрі́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зустрітися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уздрі́тися, уздрі́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уздрі́мося, уздрі́мось, уздрі́мся |
| 2 особа | уздри́ся, уздри́сь | уздрі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уздрю́ся, уздрю́сь | уздримо́ся, уздримо́сь, уздри́мся |
| 2 особа | уздри́шся | уздрите́ся, уздрите́сь |
| 3 особа | уздри́ться | уздря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уздрі́вся, уздрі́всь | уздрі́лися, уздрі́лись |
| жін.р. | уздрі́лася, уздрі́лась |
| сер.р. | уздрі́лося, уздрі́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уздрі́вшись |
