| | |
| уко́чуватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ставати рівним, гладким від їзди або оброблення котком) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уко́чуватися, уко́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уко́чуватиметься | уко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уко́чується | уко́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уко́чуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уко́чувався, уко́чувавсь | уко́чувалися, уко́чувались |
| жін. р. | уко́чувалася, уко́чувалась |
| сер. р. | уко́чувалося, уко́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уко́чувавшись |
