| укрути́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (міцно обмотати) | ||
| Інфінітив | укрути́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | укруті́мо, укруті́м | |
| 2 особа | укрути́ | укруті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | укручу́ | укру́тимо, укру́тим |
| 2 особа | укру́тиш | укру́тите |
| 3 особа | укру́тить | укру́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | укрути́в | укрути́ли |
| жін.р. | укрути́ла | |
| сер.р. | укрути́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| укру́чений | ||
| Безособова форма | ||
| укру́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| укрути́вши | ||