укріпи́ти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | укріпи́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | укріпі́мо, укріпі́м | |
2 особа | укріпи́ | укріпі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | укріплю́ | укрі́пимо, укрі́пим |
2 особа | укрі́пиш | укрі́пите |
3 особа | укрі́пить | укрі́плять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | укріпи́в | укріпи́ли |
жін.р. | укріпи́ла | |
сер.р. | укріпи́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
укрі́плений | ||
Безособова форма | ||
укрі́плено | ||
Дієприслівник | ||
укріпи́вши |