| | |
| укріпля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | укріпля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | укріпля́ймо |
| 2 особа | укріпля́й | укріпля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | укріпля́тиму | укріпля́тимемо, укріпля́тимем |
| 2 особа | укріпля́тимеш | укріпля́тимете |
| 3 особа | укріпля́тиме | укріпля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | укріпля́ю | укріпля́ємо, укріпля́єм |
| 2 особа | укріпля́єш | укріпля́єте |
| 3 особа | укріпля́є | укріпля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| укріпля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | укріпля́в | укріпля́ли |
| жін. р. | укріпля́ла |
| сер. р. | укріпля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| укріпля́вши |
