| уле́жати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уле́жати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уле́жмо | |
| 2 особа | уле́ж | уле́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уле́жу | уле́жимо, уле́жим |
| 2 особа | уле́жиш | уле́жите |
| 3 особа | уле́жить | уле́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уле́жав | уле́жали |
| жін.р. | уле́жала | |
| сер.р. | уле́жало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уле́жавши | ||