улля́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | улля́тися, улля́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | улля́ймося, улля́ймось | |
2 особа | улля́йся, улля́йсь | улля́йтеся, улля́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | улля́юся, улля́юсь | улля́ємося, улля́ємось, улля́ємся |
2 особа | улля́єшся | улля́єтеся, улля́єтесь |
3 особа | улля́ється | улля́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | улля́вся, улля́всь | улля́лися, улля́лись |
жін.р. | улля́лася, улля́лась | |
сер.р. | улля́лося, улля́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
улля́вшись |