| уломи́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зламатися) | ||
| Інфінітив | уломи́тися, уломи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уло́миться | уло́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уломи́вся, уломи́всь | уломи́лися, уломи́лись |
| жін.р. | уломи́лася, уломи́лась | |
| сер.р. | уломи́лося, уломи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уломи́вшись | ||