| улягти́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (підкоритися, піддатися кому-, чому-небудь; закульгати – рідко) | ||
| Інфінітив | улягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уля́жмо | |
| 2 особа | уля́ж | уля́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уля́жу | уля́жемо, уля́жем |
| 2 особа | уля́жеш | уля́жете |
| 3 особа | уля́же | уля́жуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | улі́г | улягли́ |
| жін.р. | улягла́ | |
| сер.р. | улягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| улі́гши | ||