| ума́слити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ума́слити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ума́слімо, ума́слім, ума́сльмо | |
| 2 особа | ума́сли, ума́сль | ума́сліть, ума́сльте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ума́слю | ума́слимо, ума́слим |
| 2 особа | ума́слиш | ума́слите |
| 3 особа | ума́слить | ума́слять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ума́слив | ума́слили |
| жін.р. | ума́слила | |
| сер.р. | ума́слило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ума́слений | ||
| Безособова форма | ||
| ума́слено | ||
| Дієприслівник | ||
| ума́сливши | ||