| | |
| ума́слювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ума́слювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ума́слюймо |
| 2 особа | ума́слюй | ума́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́слюватиму | ума́слюватимемо, ума́слюватимем |
| 2 особа | ума́слюватимеш | ума́слюватимете |
| 3 особа | ума́слюватиме | ума́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ума́слюю | ума́слюємо, ума́слюєм |
| 2 особа | ума́слюєш | ума́слюєте |
| 3 особа | ума́слює | ума́слюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ума́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ума́слював | ума́слювали |
| жін. р. | ума́слювала |
| сер. р. | ума́слювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ума́слюваний |
| Безособова форма |
| ума́слювано |
| Дієприслівник |
| ума́слювавши |
