| ума́слювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ума́слювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ума́слюймо | |
| 2 особа | ума́слюй | ума́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ума́слюватиму | ума́слюватимемо, ума́слюватимем |
| 2 особа | ума́слюватимеш | ума́слюватимете |
| 3 особа | ума́слюватиме | ума́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ума́слюю | ума́слюємо, ума́слюєм |
| 2 особа | ума́слюєш | ума́слюєте |
| 3 особа | ума́слює | ума́слюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ума́слюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ума́слював | ума́слювали |
| жін. р. | ума́слювала | |
| сер. р. | ума́слювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ума́слюваний | ||
| Безособова форма | ||
| ума́слювано | ||
| Дієприслівник | ||
| ума́слювавши | ||