| уми́слюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уми́слюватися, уми́слюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уми́слюймося, уми́слюймось | |
| 2 особа | уми́слюйся, уми́слюйсь | уми́слюйтеся, уми́слюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уми́слюватимуся, уми́слюватимусь | уми́слюватимемося, уми́слюватимемось, уми́слюватимемся |
| 2 особа | уми́слюватимешся | уми́слюватиметеся, уми́слюватиметесь |
| 3 особа | уми́слюватиметься | уми́слюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уми́слююся, уми́слююсь | уми́слюємося, уми́слюємось, уми́слюємся |
| 2 особа | уми́слюєшся | уми́слюєтеся, уми́слюєтесь |
| 3 особа | уми́слюється | уми́слюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уми́слюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уми́слювався, уми́слювавсь | уми́слювалися, уми́слювались |
| жін. р. | уми́слювалася, уми́слювалась | |
| сер. р. | уми́слювалося, уми́слювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уми́слювавшись | ||