уми́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уми́тий | уми́та | уми́те | уми́ті |
родовий | уми́того | уми́тої | уми́того | уми́тих |
давальний | уми́тому | уми́тій | уми́тому | уми́тим |
знахідний | уми́тий, уми́того | уми́ту | уми́те | уми́ті, уми́тих |
орудний | уми́тим | уми́тою | уми́тим | уми́тими |
місцевий | на/в уми́тому, уми́тім | на/в уми́тій | на/в уми́тому, уми́тім | на/в уми́тих |