| умня́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (ум’яти) | ||
| Інфінітив | умня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умні́мо, умні́м | |
| 2 особа | умни́ | умні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умну́ | умнемо́, умне́м |
| 2 особа | умне́ш | умнете́ |
| 3 особа | умне́ | умну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умня́в | умня́ли |
| жін.р. | умня́ла | |
| сер.р. | умня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| умня́тий | ||
| Безособова форма | ||
| умня́то | ||
| Дієприслівник | ||
| умня́вши | ||