| умо́вкнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умо́вкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умо́вкнімо, умо́вкнім | |
| 2 особа | умо́вкни | умо́вкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умо́вкну | умо́вкнемо, умо́вкнем |
| 2 особа | умо́вкнеш | умо́вкнете |
| 3 особа | умо́вкне | умо́вкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умо́вк, умо́вкнув | умо́вкли, умо́вкнули |
| жін.р. | умо́вкла, умо́вкнула | |
| сер.р. | умо́вкло, умо́вкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умо́вкши, умо́вкнувши | ||