умо́вчаний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | умо́вчаний | умо́вчана | умо́вчане | умо́вчані |
родовий | умо́вчаного | умо́вчаної | умо́вчаного | умо́вчаних |
давальний | умо́вчаному | умо́вчаній | умо́вчаному | умо́вчаним |
знахідний | умо́вчаний, умо́вчаного | умо́вчану | умо́вчане | умо́вчані, умо́вчаних |
орудний | умо́вчаним | умо́вчаною | умо́вчаним | умо́вчаними |
місцевий | на/в умо́вчаному, умо́вчанім | на/в умо́вчаній | на/в умо́вчаному, умо́вчанім | на/в умо́вчаних |