умогля́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | умогля́дний | умогля́дна | умогля́дне | умогля́дні |
родовий | умогля́дного | умогля́дної | умогля́дного | умогля́дних |
давальний | умогля́дному | умогля́дній | умогля́дному | умогля́дним |
знахідний | умогля́дний | умогля́дну | умогля́дне | умогля́дні |
орудний | умогля́дним | умогля́дною | умогля́дним | умогля́дними |
місцевий | на/в умогля́дному, умогля́днім | на/в умогля́дній | на/в умогля́дному, умогля́днім | на/в умогля́дних |