| умоли́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умоли́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умолі́мо, умолі́м | |
| 2 особа | умоли́ | умолі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умолю́ | умо́лимо, умо́лим |
| 2 особа | умо́лиш | умо́лите |
| 3 особа | умо́лить | умо́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умоли́в | умоли́ли |
| жін.р. | умоли́ла | |
| сер.р. | умоли́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| умо́лений | ||
| Безособова форма | ||
| умо́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| умоли́вши | ||