уму́дрений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уму́дрений | уму́дрена | уму́дрене | уму́дрені |
родовий | уму́дреного | уму́дреної | уму́дреного | уму́дрених |
давальний | уму́дреному | уму́дреній | уму́дреному | уму́дреним |
знахідний | уму́дреного, уму́дрений | уму́дрену | уму́дрене | уму́дрених, уму́дрені |
орудний | уму́дреним | уму́дреною | уму́дреним | уму́дреними |
місцевий | на/в уму́дреному, уму́дренім | на/в уму́дреній | на/в уму́дреному, уму́дренім | на/в уму́дрених |