| умудрува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умудрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умудру́ймо | |
| 2 особа | умудру́й | умудру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умудру́ю | умудру́ємо, умудру́єм |
| 2 особа | умудру́єш | умудру́єте |
| 3 особа | умудру́є | умудру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умудрува́в | умудрува́ли |
| жін.р. | умудрува́ла | |
| сер.р. | умудрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умудрува́вши | ||