уна́дливий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уна́дливий | уна́длива | уна́дливе | уна́дливі |
родовий | уна́дливого | уна́дливої | уна́дливого | уна́дливих |
давальний | уна́дливому | уна́дливій | уна́дливому | уна́дливим |
знахідний | уна́дливий, уна́дливого | уна́дливу | уна́дливе | уна́дливі, уна́дливих |
орудний | уна́дливим | уна́дливою | уна́дливим | уна́дливими |
місцевий | на/в уна́дливому, уна́дливім | на/в уна́дливій | на/в уна́дливому, уна́дливім | на/в уна́дливих |