ундуляці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ундуляці́йний | ундуляці́йна | ундуляці́йне | ундуляці́йні |
родовий | ундуляці́йного | ундуляці́йної | ундуляці́йного | ундуляці́йних |
давальний | ундуляці́йному | ундуляці́йній | ундуляці́йному | ундуляці́йним |
знахідний | ундуляці́йний | ундуляці́йну | ундуляці́йне | ундуляці́йні |
орудний | ундуляці́йним | ундуляці́йною | ундуляці́йним | ундуляці́йними |
місцевий | на/в ундуляці́йному, ундуляці́йнім | на/в ундуляці́йній | на/в ундуляці́йному, ундуляці́йнім | на/в ундуляці́йних |