| унормо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | унормо́ваний | унормо́вана | унормо́ване | унормо́вані |
| родовий | унормо́ваного | унормо́ваної | унормо́ваного | унормо́ваних |
| давальний | унормо́ваному | унормо́ваній | унормо́ваному | унормо́ваним |
| знахідний | унормо́ваний | унормо́вану | унормо́ване | унормо́вані |
| орудний | унормо́ваним | унормо́ваною | унормо́ваним | унормо́ваними |
| місцевий | на/в унормо́ваному, унормо́ванім | на/в унормо́ваній | на/в унормо́ваному, унормо́ванім | на/в унормо́ваних |