універсіа́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | універсіа́дний | універсіа́дна | універсіа́дне | універсіа́дні |
родовий | універсіа́дного | універсіа́дної | універсіа́дного | універсіа́дних |
давальний | універсіа́дному | універсіа́дній | універсіа́дному | універсіа́дним |
знахідний | універсіа́дний, універсіа́дного | універсіа́дну | універсіа́дне | універсіа́дні, універсіа́дних |
орудний | універсіа́дним | універсіа́дною | універсіа́дним | універсіа́дними |
місцевий | на/в універсіа́дному, універсіа́днім | на/в універсіа́дній | на/в універсіа́дному, універсіа́днім | на/в універсіа́дних |