у́нік – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | у́нік | у́ніки |
родовий | у́ніка | у́ніків |
давальний | у́нікові, у́ніку | у́нікам |
знахідний | у́ніка | у́ніків |
орудний | у́ніком | у́ніками |
місцевий | на/в у́нікові, у́ніку | на/в у́ніках |
кличний | у́ніку | у́ніки |