| уосо́блюватися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | уосо́блюватися, уосо́блюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уосо́блюватиметься | уосо́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уосо́блюється | уосо́блюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уосо́блюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уосо́блювався, уосо́блювавсь | уосо́блювалися, уосо́блювались |
| жін. р. | уосо́блювалася, уосо́блювалась | |
| сер. р. | уосо́блювалося, уосо́блювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уосо́блювавшись | ||