| | |
| упада́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | упада́тися, упада́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | упада́ймося, упада́ймось |
| 2 особа | упада́йся, упада́йсь | упада́йтеся, упада́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упада́тимуся, упада́тимусь | упада́тимемося, упада́тимемось, упада́тимемся |
| 2 особа | упада́тимешся | упада́тиметеся, упада́тиметесь |
| 3 особа | упада́тиметься | упада́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | упада́юся, упада́юсь | упада́ємося, упада́ємось, упада́ємся |
| 2 особа | упада́єшся | упада́єтеся, упада́єтесь |
| 3 особа | упада́ється | упада́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| упада́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | упада́вся, упада́всь | упада́лися, упада́лись |
| жін. р. | упада́лася, упада́лась |
| сер. р. | упада́лося, упада́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| упада́вшись |
