| упа́ритися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упа́ритися, упа́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упа́рмося, упа́рмось | |
| 2 особа | упа́рся | упа́ртеся, упа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упа́рюся, упа́рюсь | упа́римося, упа́римось, упа́римся |
| 2 особа | упа́ришся | упа́ритеся, упа́ритесь |
| 3 особа | упа́риться | упа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упа́рився, упа́ривсь | упа́рилися, упа́рились |
| жін.р. | упа́рилася, упа́рилась | |
| сер.р. | упа́рилося, упа́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упа́рившись | ||