| упа́стися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (попадатися кому-небудь) | ||
| Інфінітив | упа́стися, упа́стись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упаді́мося, упаді́мось, упаді́мся | |
| 2 особа | упади́ся, упади́сь | упаді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упаду́ся, упаду́сь | упадемо́ся, упадемо́сь, упаде́мся |
| 2 особа | упаде́шся | упадете́ся, упадете́сь |
| 3 особа | упаде́ться | упаду́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упа́вся, упа́всь | упа́лися, упа́лись |
| жін.р. | упа́лася, упа́лась | |
| сер.р. | упа́лося, упа́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упа́вшись | ||