| упа́сти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (падаючи, досягти якоїсь поверхні) | ||
| Інфінітив | упа́сти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упаді́мо, упаді́м | |
| 2 особа | упади́ | упаді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упаду́ | упадемо́, упаде́м |
| 2 особа | упаде́ш | упадете́ |
| 3 особа | упаде́ | упаду́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упа́в | упа́ли |
| жін.р. | упа́ла | |
| сер.р. | упа́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упа́вши | ||