| упе́внюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упе́внюватися, упе́внюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упе́внюймося, упе́внюймось | |
| 2 особа | упе́внюйся, упе́внюйсь | упе́внюйтеся, упе́внюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упе́внюватимуся, упе́внюватимусь | упе́внюватимемося, упе́внюватимемось, упе́внюватимемся |
| 2 особа | упе́внюватимешся | упе́внюватиметеся, упе́внюватиметесь |
| 3 особа | упе́внюватиметься | упе́внюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упе́внююся, упе́внююсь | упе́внюємося, упе́внюємось, упе́внюємся |
| 2 особа | упе́внюєшся | упе́внюєтеся, упе́внюєтесь |
| 3 особа | упе́внюється | упе́внюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упе́внюючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упе́внювався, упе́внювавсь | упе́внювалися, упе́внювались |
| жін. р. | упе́внювалася, упе́внювалась | |
| сер. р. | упе́внювалося, упе́внювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упе́внювавшись | ||