| упереди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упереди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упереді́мо, упереді́м | |
| 2 особа | упереди́ | упереді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упереджу́ | упередимо́, упереди́м |
| 2 особа | упереди́ш | упередите́ |
| 3 особа | упереди́ть | упередя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упереди́в | упереди́ли |
| жін.р. | упереди́ла | |
| сер.р. | упереди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| упере́джений | ||
| Безособова форма | ||
| упере́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| упереди́вши | ||