| упини́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (зупинити; стримати) | ||
| Інфінітив | упини́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упині́мо, упині́м | |
| 2 особа | упини́ | упині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упиню́ | упи́нимо, упи́ним |
| 2 особа | упи́ниш | упи́ните |
| 3 особа | упи́нить | упи́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упини́в | упини́ли |
| жін.р. | упини́ла | |
| сер.р. | упини́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упини́вши | ||