| упиха́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | упиха́тися, упиха́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упиха́ймося, упиха́ймось | |
| 2 особа | упиха́йся, упиха́йсь | упиха́йтеся, упиха́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упиха́тимуся, упиха́тимусь | упиха́тимемося, упиха́тимемось, упиха́тимемся |
| 2 особа | упиха́тимешся | упиха́тиметеся, упиха́тиметесь |
| 3 особа | упиха́тиметься | упиха́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упиха́юся, упиха́юсь | упиха́ємося, упиха́ємось, упиха́ємся |
| 2 особа | упиха́єшся | упиха́єтеся, упиха́єтесь |
| 3 особа | упиха́ється | упиха́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| упиха́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | упиха́вся, упиха́всь | упиха́лися, упиха́лись |
| жін. р. | упиха́лася, упиха́лась | |
| сер. р. | упиха́лося, упиха́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упиха́вшись | ||