| упле́тений1 – дієприкметник | ||||
| (виготовлений плетінням) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упле́тений | упле́тена | упле́тене | упле́тені |
| родовий | упле́теного | упле́теної | упле́теного | упле́тених |
| давальний | упле́теному | упле́теній | упле́теному | упле́теним |
| знахідний | упле́тений, упле́теного | упле́тену | упле́тене | упле́тені, упле́тених |
| орудний | упле́теним | упле́теною | упле́теним | упле́теними |
| місцевий | на/в упле́теному, упле́тенім | на/в упле́теній | на/в упле́теному, упле́тенім | на/в упле́тених |
| [розм.] | ||||