упоря́джувальний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упоря́джувальний | упоря́джувальна | упоря́джувальне | упоря́джувальні |
родовий | упоря́джувального | упоря́джувальної | упоря́джувального | упоря́джувальних |
давальний | упоря́джувальному | упоря́джувальній | упоря́джувальному | упоря́джувальним |
знахідний | упоря́джувальний, упоря́джувального | упоря́джувальну | упоря́джувальне | упоря́джувальні, упоря́джувальних |
орудний | упоря́джувальним | упоря́джувальною | упоря́джувальним | упоря́джувальними |
місцевий | на/в упоря́джувальному, упоря́джувальнім | на/в упоря́джувальній | на/в упоря́джувальному, упоря́джувальнім | на/в упоря́джувальних |