| упорядко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упорядко́ваний | упорядко́вана | упорядко́ване | упорядко́вані |
| родовий | упорядко́ваного | упорядко́ваної | упорядко́ваного | упорядко́ваних |
| давальний | упорядко́ваному | упорядко́ваній | упорядко́ваному | упорядко́ваним |
| знахідний | упорядко́ваний, упорядко́ваного | упорядко́вану | упорядко́ване | упорядко́вані, упорядко́ваних |
| орудний | упорядко́ваним | упорядко́ваною | упорядко́ваним | упорядко́ваними |
| місцевий | на/в упорядко́ваному, упорядко́ванім | на/в упорядко́ваній | на/в упорядко́ваному, упорядко́ванім | на/в упорядко́ваних |