| употу́жнений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | употу́жнений | употу́жнена | употу́жнене | употу́жнені |
| родовий | употу́жненого | употу́жненої | употу́жненого | употу́жнених |
| давальний | употу́жненому | употу́жненій | употу́жненому | употу́жненим |
| знахідний | употу́жнений, употу́жненого | употу́жнену | употу́жнене | употу́жнені, употу́жнених |
| орудний | употу́жненим | употу́жненою | употу́жненим | употу́жненими |
| місцевий | на/в употу́жненому, употу́жненім | на/в употу́жненій | на/в употу́жненому, употу́жненім | на/в употу́жнених |
| [рідко] | ||||