| упредме́тнитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | упредме́тнитися, упредме́тнитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | упредме́тниться | упредме́тняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упредме́тнився, упредме́тнивсь | упредме́тнилися, упредме́тнились |
| жін.р. | упредме́тнилася, упредме́тнилась | |
| сер.р. | упредме́тнилося, упредме́тнилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упредме́тнившись | ||