| упривілейо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | упривілейо́ваний | упривілейо́вана | упривілейо́ване | упривілейо́вані |
| родовий | упривілейо́ваного | упривілейо́ваної | упривілейо́ваного | упривілейо́ваних |
| давальний | упривілейо́ваному | упривілейо́ваній | упривілейо́ваному | упривілейо́ваним |
| знахідний | упривілейо́ваний, упривілейо́ваного | упривілейо́вану | упривілейо́ване | упривілейо́вані, упривілейо́ваних |
| орудний | упривілейо́ваним | упривілейо́ваною | упривілейо́ваним | упривілейо́ваними |
| місцевий | на/в упривілейо́ваному, упривілейо́ванім | на/в упривілейо́ваній | на/в упривілейо́ваному, упривілейо́ванім | на/в упривілейо́ваних |